пʼятниця, 29 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #12 - ПРОСТА ПОРАДА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НОВИХ РЕЧЕЙ



У процесі заняття постає питання - коли наступає точка "вивченості" та ЯК вона наступає? Як цього досягти?

Організм - штука не проста, і при вивченні чогось як мінімум задіюються мозок, м"язева, короткотривала та довготривала пам"ять.

Все починається з того, що не реально охопити одразу велекий шматок інформації, його потрібно розбити на підйомні менші шматочки, про що можна почитати  у цій статті.
Ключ до вивчення - повільний темп. Під повільним темпом розуміється такий темп, у якому повністю контролюєш те, що робиш за інструментом та втримуєш увагу і концентрацію на високому рівні.
Далі у нас вступають в гру короткотривала та м"язева пам"ять - вони допомогають запам"ятати нам окремі частини інформації, для подальшої роботи під час сесії занять. Під час повільної та осмисленої роботи з високою увагою та концентрацією,  інформація потрохи відкладається у нашу довготривалу пам"ять.


Далі - простіше. Як тільки пройдений цей найважчий етап і інформація повністю відклалась у пам"ять - нам більше не потрібно думати про вивчений текст, аплікатуру, рухи пальців та рук, и залишається основне - робота над музикою.
Вся ця необхідна інформація вже лежить у нас, після чого ми вже можемо спокійно грати у своє задоволення, покращувати звучання, грати у багатьох варіаціях та як нам вздумається, і головне - отримувати кайф!

Деколи потрібно вчити певні речі, щоб потім забути та не думати про них.

ОІ.

пʼятниця, 15 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #11 - ЗАВЖДИ ВИКЛАДАЙТЕСЬ НА ПОВНУ




Завжди викладайтесь на повну! При заняттях, при вивченні нового матеріалу, при розігруванні, на концерті перед 20 000 людей і перед 20 людьми - завжди!

Люди, як правило, недооцінюють і не знають своїх максимальних можливостей, які завжди більші, аніж люди можуть собі уявити! І проявлятись це може в усіх сферах життя, усім відомі випадки коли у стресових ситуаціях, де під загрозою стоїть життя людини у неї відкриваються до того не розкриті можливості, про які вона навіть подумати не могла!

Суть у тому, що використовувати свій резерв сил та можливостей більш ефективно може кожен, для цього потрібно лише навчитись задіювати їх на щоденній практиці, а не лише у момент критичної стресової ситуації.

Насправді ціна за не викладання на 100 % висока - це втрата часу, який є безцінним. І зрозуміти це можна повністю лише тоді, коли Ти певним чином увіковічнив своє творіння - це може бути запис та опублікування своєї гри, концерт, конкурс піаністів і т.д. Після цього в людини яка змарнувала багато можливостей для занять та покращення навиків, лінувалась або знайшла ще купу причин чому їй не вдалось зробити виступ кращим аніж він вийшов (а зробити це можна завжди, якщо звісно не рахувати себе еталоном без потенціалу для розвитку) - у неї може наступити відчуття пригніченості та незадоволеності собою, відчуття втраченого часу та можливостей для розвитку, а це - одне з найгіршіх відчуттів для адекватної та тверезомислячої людини.



Тому, моя порада наступна - використовуйте кожну можливість та вільну хвилину для корисної справи та розвитку (роблячи речі, які на крок наближають до конкретної потрібної цілі), у випадку музикантів це - навчання чомусь новому на інструменті чи відточення вже вивченого матеріалу, прослуховування та аналіз музики, вивчення навиків запису та сучасних технологій,  без яких музику сьогодні важко уявити.

І оскільки займаючись ви ВЖЕ витрачаєте свої ресурси - час, енергію, креативність та можливо навіть кошти - вижимайте з цього часу 1000 % користі! Не працюйте в пів сили, ставте планку в 10 раз вищою від поставленої задачі та викладайтесь на повну при виконанні -  тоді Ви гарантовано будете знати що зробили все можливе і місця для жалю просто не залишиться! Після таких зусиль залишається лише гордість собою, самооцінка миттєво підіймається, і основне: чим кращі Ваші результати - тим більше Ви можете виконати, чим більше Ви виконуєте - тим кращі Ваші результати! :)

ОІ

субота, 9 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #10 - Чому так важливо слухати себе зі сторони?





Всім привіт!!


Сьогодні ми поговоримо про те, як важливо навчитись дивитись на себе зі сторони та яку практичну користь це може дати.

Коли людина знаходиться в самому розпалі гри, особливо якщо вона не дуже досвічена, часто трапляється так, що вона грає і не помічає своїх помилок, вважаючи що на виході все звучить дуже навіть непогано. Насправді - зачасту це не так, і щоб у цьому переконатись достатньо зробити доволі просту річ - записати себе на диктофон чи відеокамеру та простежити збоку за своїм виконанням.

Ось тут всі помилки і стануть явними, диктофон - створіння надзвичайно чесне та непідкупне!)
Багато моментів які, здавалось би, були зіграні ідеально - зараз звучать не настількі привабливо.
І в цьому плюс! Це - найшвидший та найкращій спосіб прогресувати швидше, оскільки свою гру можна одразу грамотно оцініти зі сторони, видмітити усі проблемні місця та виправити їх!




Оскільки я переконаний, що мета кожної людини яка займається на музичному інструменті - навчитись грати у найкоротший термін - потрібно не боятись почути себе та свої помилки зі сторони та докласти зусиль, аби виправити їх - це і буде запорукою успішного прогресування!
Також у цьому процесі значною мірою може допомогти інструктор з гри на інструменті, вказавши на що конкретно потрібно звертати увагу та які найтиповіші помилки зустрічаються у роботі.

Чекатиму на Ваші відгуки стосовно прочитаного, думки та побажання, які Ви можете надсилати на мій e-mail - olexandr.ignatov@gmail.com або на мої офіційні сторінки в соц-мережах.

OI.

неділя, 24 лютого 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #9 - Навик передбачати. Ознака професіонала.





Вміння передбачати ситуації та їх результати - це не лише навик Ванги та пророків - це навик професіоналів своєї справи в любій галузі. Те, наскільки Ти вмієш передбачити ситуацію, її поворот чи результат - настільки Ти професіонал.

Справжній професійний шеф-кухар та майстер своєї справи знає усе про процес приготування страви - коли його розпочати, коли завершити, та коли вводити необхідні інгредієнти. Він може передбачити до секунди, коли потрібно зробити якусь дію чи поворот у процесі приготування, щоб результат вийшов як найкращим! Він передбачає, що відбудеться зі стравою набагато вперед та який результат буде на виході.

Те саме робить і професійний спортсмен на змаганнях - він повинен вміло та тверезо передбачити розвиток ситуації, залишок своїх сил, сил суперників, та вміло розприділити все таким чином, щоб опинитись на найвищій сходинці при нагородженні!

Те саме робить професійний водій - він повинен до деталей передбачати не лише моменти, які безпосередньо стосуються його водіння, залишок пального, дистанцію, вписання в важкий поворот, та ще і поведінку інших водіїв на дорозі, аби уникнути зіткнення, не прогавити час та не збити когось з пішоходів часом (їх поведінку справжній професіонал теж повинен передбачити)

Таких прикладів можна наводити безліч, з різних галузей. А тепер подивимось як це стосується музиканта:

Музикант повинен передбачати свою гру наперед, перш за все. Що саме він зіграє через долю секунди, через пару секунд, через хвилину. Наскільки у нього вистачить ідей, техніки, та багато інших факторів. Граючи з іншими людьми (особливо при вільній імпровізації), він повинен передбачати кожен рух та зміну в інших музикантів-та рухатись разом із ними. Тому молоді незіграні групи майже завжди жахливо звучать - їх музиканти не можуть передбачати своїх дій, не говорячи про дії своїх напарників.

Також є різниця між передбаченням та коригуванням зробленого. Справжній професіонал знає -  що і як він зробить ще в голові, задовго до того, як він це зобразить на інструменті. Він знає, коли стукне наступний клік метроному, і грає відповідно до нього, а НЕ грає як небудь, а потім слухає - попав чи не попав? Поспішаю чи відстаю? Раз поспішаю - потрібно сповільнитись, раз відстаю - поквапитись. Таким способом виходить "ні туди ні сюди", можна блукати дуже довго і не попасти в суть. А суть - спочатку навчитись чути всередині себе, а потім зобразити зовні!

Отже - чим більше Ти будеш готовим до передбачення - тим більше у Тебе шансів відмінно розібратись з будь якою ситуацією.

Навик передбачати- це одна перша з речей, які відбуваються з Тобою, коли Ти стаєш професіоналом.

Свої питання можете надсилати на імейл - olexandr.ignatov@gmail.com або на мої ресурси у соц.мережах.


Успіхів,
ОІ.





неділя, 17 лютого 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #8 - Будьте фанатами музону та своєї справи




Привіт, колеги, клавішники, піаністи та музиканти!

Сьогодні хочу поділитись з Вами однією думкою, яку я вважаю надзвичайно важливою, і яка являється однією з відповідей на те, чому одні люди стають дуже хорошими музикантами,  інші стають просто хорошими музикантами або багато не стають ними взагалі.

Насправді все дуже просто - в одній із своїх нотаток я вже писав, що не завжди потрібно шукати та чекати на мотивацію зі сторони, насправді вона повинна виходити зсередини. Потрібно відповісти собі на одне просте запитання : а чи Ти фанат музики? Якщо ж відповідь ТАК - у Тебе є всі шанси стати дуже крутим музикантом, Тобі не потрібні будуть змушування займатись зі сторони, Ти не будеш робити лише так, як пише підручник, чи як каже Тобі вчитель. Ти будеш фанатично день у день знаходити нову та цікаву інформацію, незалежно від того, над чим ви працюєте з викладачем-інструктором та обговорювати усі питання які у Тебе виникають. Ти будеш фанатично знаходити час для гри на інструменті та поки інші гуляють або п"ють пиво - Ти займатимешся на інструменті та будеш ставати ще на крок ближчим до мети.

Ти повинен стати фанатом музону, наповнити кожну хвилину життя музикою, засинати і просинатись під музику, кожного дня відкривати для себе нові групи, стилі та виконавців та розширювати свій музичний кругозір, бути всебічно розвиненим.

Раніше, при набагато скудніших технічних умовах для музикування люди ставились до цього набагато серйозніше, аніж зараз. Був ентузіазм. Раніше, якщо Ти не міг грати на інструменті - інструмент за Тебе не грав. Тепер достатньо натиснути одну кнопку та можна стояти відпочивати.
Хочеш бути музикантом - стань фанатом своєї справи! Якщо вирішив навчитись грати - навчись, без опцій (у мене не буде часу, змоги, коштів, інструменту, не там живу і т.д.) - Ти або вчишся або не вчишся, або хочеш або не хочеш. Не вчишся - краще закинути це одразу, бо це буде лише витрачений час і краще завершити свою музичну "діяльність" якомога раніше.

Але є і хороша новина - якщо Ти справді фанатично любиш музику та справу, якою займаєшся, свій інструмент - у Тебе всі карти в руках і потрібно лише працювати та розвиватись! :)

Сподіваюсь ця інформація стане комусь корисною, адже все це написано на основі власних спостережень за людьми та музикантами, та їх рівнем прогресу на протязі багатьох років.

Свої питання можете надсилати на імейл - olexandr.ignatov@gmail.com або на мої ресурси у соц.мережах.

Всім успіхів!
Олександр

неділя, 10 лютого 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #7 - ЧОМУ ВАЖЛИВО ПЕРЕГРАВАТИ ЧУЖИЙ МАТЕРІАЛ?




Доброго дня, шановні колеги, музиканти, та всі, хто хоче розпочати свою подорож у світ музики!!
Сьогодні хочу сказати декілька слів про те, як гра чужого матеріалу впливає на наш прогрес, на наш словниковий запас та на наш рівень професіоналізму як музиканта, в цілому.

Я переконаний, що кінцева мета будь якого музиканта (людина, яка оволоділа музичною мовою) - навчитись вільно розмовляти на ній та висловлювати особисті думки, переживання, емоції через музику. Звісно, що не всі люди хочуть досягти професіоналізму, і комусь цілком достатньо навчитись грі "для себе", і вони мають на це право!) Але давайте розглянемо, що представляє собою музична мова та що у неї спільне з іншими розмовними мовами.

Коли людина вивчає будь яку розмовну мову, вона починає з букв. Букви, як ми знаєм, складаються у слова. Слова складаються у речення, речення в цілі фрази, а фрази ми використовуємо щоб передати певний образ. Також не забуваємо про ДУЖЕ важливу річ - паузи. Не було б пауз - наша розмова перетворилась би в невиразний і не зрозумілий базар. 
Кінцевий результат - автор передає свої емоції, переживання, думки, або ж просто розповідає якусь історію. За допомогою цих технічних засобів та інструментів, перечислених раніше, він розмовляє з іншою людиною, а інша людина розуміє його.
Те саме робить і автор книги - використовує всі засоби, щоб виразити свої думки на папері та донести до кінцевого пункту - читача, та таким чином, щоб той не залишився байдужим.

А тепер глянемо на музику та її мову. 
Коли людина вивчає ази музики, вона починає з нот. Вони і являються тими самими буквами. Потім ідуть слова - певні послідовності нот, які об"єднуються з іншими послідовностями, таким чином будуючи фрази. Між словами, як і при розмові, тут використовуються паузи. Не важко зрозуміти, що основну роль відіграють не ноти, а паузи між ними - вони додають повітря та виразності та запобігають незрозумілості та монотонності, яка дуже швидко втомить будь кого.

Помітили схожість? Букви, слова, фрази, речення, паузи, як в розмові, так і у музиці - одне з ключових та найважливіших місць. А тепер увага, основний момент, який потрібно усвідомити - навіщо ж нам перегравати "чужий" матеріал?

Жоден автор, жоден оратор в житті не зможе вдало провести свою розповідь, якщо він буде користуватись лише формулами, по яким це "теоретично" можна зробити або здібностями, які в певній мірі закладені у ньому від природи. Ніколи!! Кожен професіонал та майстер своєї справи в свою чергу слухав інших, хто були до нього, таким чином вбираючи, як губка, досвід минулих виступів, фрази, прийоми та техніки. Тільки перелопативши ТОННИ чужого матеріалу, в людини з"являються власні думки, і в поєднанні зі щирістю та відкритістю при висловлюванні відбувається та сама магія. Це саме відбувається і при читанні книг, книги - не просто збірка інформації, це витвір мистецтва ІНШОЇ людини, і ми також вибраємо у себе стиль розмови, слова, фрази, які використовувала ця людина, особливо - якщо книжка нам подобається! Звичайно - кожна людина в певній мірі від природи наділена мистецтвом створювання і у неї ІСНУЮТЬ власні думки - але це навик, який потрібно розвивати кожного дня, щоб справді досягти високого рівня. Якими би геніальними вони не були - все вимагає шліфування та знання способів вираження.

Тому - у музиці точно так само - лише перегравши тонни музики улюблених виконавців, авторів, груп, композиторів - у нас відкладаються власні поняття, як зробити та як повторити це вже своїми власними словами.
Людина, яка має величезний досвід, перейнятий через сприйняття попередників, ЗАВЖДИ виграє у того, в чиєму арсеналі лише голі прийоми та формули! 

Отже, декілька порад від мене:

1) Виясніть, хто ваші улюблені виконавці
2) Поставте собі ціль "зняти" якомога більше їх треків на слух, від простіших і до складніших
3) Поставте собі ціль переграти якомога більше чужої музики по нотах, від класики до сучасності, щоб бути універсалом та розуміти "мови" різних часів, це підійме вас на абсолютно інший рівень виконання та розуміння музики
4) Використовуйте прийоми тих музикантів, які вам подобаються, переймайте все найкраще та пропускайте через свої фільтри - на вході було "чуже", на виході буде "Ваше" (звичайно, чим більше привнесете свого - тим краще, новаторство завжди цінується)
5) Створюючи щось своє, думайте - як би зіграв на вашому місці відомий професіонал - і зробіть так. З часом Ви навчитесь робити це на автоматизмі
6) Займайтесь аналізом. Розберіть чужу композиції на найменші деталі та зберіть назад. (нічого не загубіть при збірці та не залиште зайвих деталей!)) Таким аналіз дозволяє ще глибше вникнути в суть та почерпнути для себе найважливіші знання, які лежать в глибині та в нюансах.

Пропрацьовуючи ці пункти, циклічно від 1 по 5 (адже улюблених виконавців може бути багато і вони можуть змінюватись), Ваш багаж знань та мова стануть в десятки разів ширшими та глибшими, прийде величезне розуміння музики та свого інструменту і Ви перестанете бути "середнячком", Ви станете професіоналом.

Чекаю на Ваші коментарі, побажання, інформацію як ця стаття допомогла Вам. Писати їх можна тут, або у моїх ресурсах на соціальних мережах, або присилайте на імейл - olexandr.ignatov@gmail.com

Всім успіху,
Олександр

вівторок, 5 лютого 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #6 - Все геніальне - просто, як цього досягти?


ЗАПИСАТИСЬ ДО МЕНЕ НА НАВЧАННЯ


Всім привіт!

Гра на інструменті в цілому - це складна задача. Тим не менш, ніщо не заважає практично любій людині почати щоденно займатись на ньому та прогресувати. Але, без грамотного впливу та інструктування ззовні (від знаючої людини) шанси, що в довкостроковому періоді зусилля не принесуть бажаних результатів - досить високі.

Наприклад, коли дитина починає ходити - вона отримує миттєву реакцію на свої дії від дорослих, які ходити вже навчились. Вони піднімають її і коректують її дії, щоб збільшити шанс на успішність її наступних кроків. У випадку з музичним інструментом це коригування збоку не є настільки очевидним, як в випадку з дитиною, і навіть граючи правильні ноти, в правильній послідовності і роблячи все ніби правильно, людина може використовувати свої м"язи чи мозок таким чином, що це позбавить її можливості хорошого прогресу в подальшому, приведе до ступору. Тут потрібен лише викладач, який до деталей може роздивитись гру свого підопічного та спрогнозувати результат в одному чи іншому випадку, а точніше вибрати саме такий напрямок, який буде найбільш ефективним, який приводить не до ступору, а лише відкриває та розвиває творчий потенціал учня.

Але є одна річ, яка тут являється батьком всьому - це автоматизація. Будемо вважати, що людина знаходиться під хорошим інструктажем та технічно більш менш підкована, залишається одна річ, якої не уникнути - автоматизація. У Тебе просто немає вибору, Ти зобов"язаний привчитись автоматизувати свої рухи на шляху до успішної гри на інструменті. Це фундаментальна істина, ігнорування якої приводить до тимчасових та нестабільних результатів, які рано чи пізно закінчуються вивченим "Бумером" чи іншою простою мелодією. Людина, яка не навчена автоматизувати свої руки, просто фізично не може опрацьовувати композиції вищої складності!

Що являється ключем до досягнення автоматизму? Постійні репетиції, повторення.

І хоч істина завжди в деталях, дрібницях та нюансах, і вони надзвичайно важливі, ніхто не відміняв важливості фундаментальних якісних занять, тобто приділення достатньої кількості якісного часу та зусиль на повторювання та розучування технічних складнощів. Тільки збільшивши рівень автоматизму Ти справді зможеш досягти легкості та невимушеності у своїй грі. Фраза "людина не робот" тут повністю відкриває свою суть: робот - це ПОВНІСТЮ автоматизоване створіння, тому воно і працює безвідказно фактично при будь яких труднощах та обставинах! Завдання людини - в певній мірі стати "роботом", коли справа доходить до автоматизму у грі, лише тоді можна буде думати про "музичну" частину роботи.

Якщо подивитись на будь якого музиканта світового рівня, у всіх знайдеться одне спільне: невтомне, якісне повторювання музики, знову і знову, допоки вони не зможуть виконати технічну складність навіть, якщо їх розбудять посеред ночі та скажуть "Грай!". Така людина з легкістю зіграє і заплющеними очима, ось, що значить автоматизм!


Тому не дозволяйте собі погрузнути у деталях, роздумах, сумнівах та не дозволяйте їм витягнути мотивацію з вас. 
Зберігайте все простим, яким би складним воно не здавалось і повторюйте це знову і знову!

Ти можеш залишити коментарі, відгуки та запитання стосовно прочитаної інформації, її користі для себе та інших пов"язаних питань на моїх веб-сторінках, або надсилати на e-mail - olexandr.ignatov@gmail.com  і ми разом зробимо Тебе на крок ближче до бажаної мрії! :)


Успіху!
Олександр

четвер, 31 січня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #5 – ЯК ПРОГРЕСУВАТИ ТА НЕ СТОЯТИ НА МІСЦІ




Всім привіт!

Сьогодні хочу поділитись з Вами одним з найважливіших принципів, без якого прогресування у  БУДЬ ЧОМУ, в тому числі і в грі на інструменті не можливе.

Усім подобається грати на музичному інструменті, і це факт. Якщо Тобі не подобається - Ти просто не вмієш цього робити і варіанти у Тебе два : краще навчись це робити і Тобі почне подобатись, або не кажи що Тобі не подобається, бо Ти просто цього не вмієш. Це як говорити що Тобі не подобається кататись на велосипеді, навіть не навчившись кататись :)

І тут постає питання - коли людина вирішує зайнятись грою на інструменті, вона, звісно хоче бачити результат. Припустимо, що вона свідомо знає, аби добитись успіху на інструменті потрібна важка праця та велика кількість якісних зусиль, і людина, як це не дивно - хоче бачити результат цих зусиль якомога швидше. Якщо Ти важко працюєш але не бачиш результату, досить складно працювати ще важче, погодьтесь. Але потрібно усвідомлювати, що навчання - це річ довготривала, якщо звісно Ти не хочеш вивчити "Бумер" однією рукою і заявляти що Ти навчився грати на фортепіано.

Як швидко Ти досягнеш успіху залежить лише від Тебе та того ЯК Ти проводиш свої самостійні заняття. Фокус у тому, що аби досягти успіху, тут прийдеться робити те, чого робити не дуже хочеш: а саме грати те, чого ти НЕ ЗНАЄШ! По мірі того, як людина прогресує, у неї з"являються речі які вона ЗНАЄ, і які вона хоче грати, бо це вже не складно і вона отримує від цього певне задоволення. Але таким чином людина і попадає в  свого роду петлю, в якій обривається доступ до поступлення нової інформації і безкінечно ганяється по колу стара і вже вивчена інформація, з якою працювати КОМФОРТНО. Результат - людина перестає черпати нові знання та "вариться у власному соку", до пори до часу. Потім їй це набридає і вона або починає вчити щось нове далі (втративши багато часу), або закидає своє навчання, так нічого толком і не навчившись, звинувачуючи обставини, викладача, інших людей, час, відсутність коштів для вкладення в себе, навчання у вузі, свою собаку, і кого завгодно. Це - вірний шлях В НІКУДИ.

А тепер я скажу, яким шляхом потрібно іти та як себе налаштувати, щоб гарантовано досягти результатів: шлях успіху це шлях воїна, кожного дня Ти повинен завоювувати новий шматочок інформації, отримувати нові знання та нові території, тим самим вдосконалюючи себе, свої вміння і знання, так і свої моральні якості - самодисципліну, відданість своїй цілі, навики роботи на результат. Якщо Ти за день не дізнався хоч краплини нової інформації - вивчив нову ноту, новий акорд, нову цікаву структуру або не розівчив нову пісню - таке заняття не можна рахувати надзвичайно ефективним. Підкорюючи гори, необхідно брати одну висоту за раз, докладаючи всіх необхідних зусиль, не потрібно намагатись охопити одразу усе. А за нею другу, третю і т.д., зупиняючись лише на мить, щоб подивитись на підкорені висоти та одразу переходити до нових звершень, не гаючи часу. Час вчитись, а не спочивати на сумнівних лаврах!

Отже, даю прості принпипи та прийоми, які допожуть у прогресуванні:

1) Вчити кожен день щось нове (нехай це навіть буде чимось невеликим і незначним)
2) Працювати над тим, чого НЕ знаєш, а не над тим що знаєш. Те, що знаєш - вдосконалювати.
3) Брати одну висоту за раз та відпрацьовувати її в повільному темпі, не гнатись за швидкістю (принаймі на початках :) - результат себе виправдає.
4) Мати терпіння. Результати отримує той, хто багато займається не розраховуючи одразу побачити результат. Стань фанатом своєї справи, ентузіастом, дізнавайся все що можеш про свій інструмент та задавай правильні питання. Результат проявиться сам.

На цьому все. Сподіваюсь комусь із Вас ці поради стануть у нагоді та пришвидшать прогрес!

Успіхів,
Олександр

понеділок, 28 січня 2013 р.

PIANO SUCCESS #4: 10 схожостей – заняття на фортепіано та спорт



1) Не існує ЖОДНИХ швидких вартих уваги результатів. В принципі.

2) Велика кількість повторів обов»язкова.

3) Неправильний підхід означає роки мук та впусту витраченого часу та грошей.

4) Краще всього, щоб кожне заняття та аспекти, які на ньому відпрацьовуються були сплановані зарання. Як з інструктором, так і самостійні.

5) Хвастощі шкідливі для реального прогресу. Потрібно бути чесним з самим собою, в першу чергу, бачити та виправляти свої помилки та недоліки. А вони будуть. Завжди.

6) Більше часу проводиться в роздумах, розмовах та очікуванні, аніж в роботі. Результат теж поспішати на зустріч не буде.

7) Необхідна сильна мотивація для занять і шукати її в першу чергу потрібно у собі. Якщо у Тебе її немає, можливо Ти просто недостатньо цього хочеш?

8) Якщо Ти надієшся на швидкий результат – читай пункт 1

9) Якщо Ти надієшся на те що витрачатимеш пару хвилин в день на заняття та будеш крутим – читай пункт 2.

10) Час помножений на вартісні зусилля ОБОВ"ЯЗКОВО оборнеться вартісним результатом. Завжди.



PIANO SUCCESS POST #3 - ЯК ЗРОБИТИ СКЛАДНЕ ПРОСТИМ


Сьогодні хочу поговорити про забіг на довгі дистанції у музиці. Хто робив їх у реальному житті у спорті, той знає, що провести забіг на довгу дистанцію можна лише після тривалої та систематичної підготовки. Якщо вона відсутня - Тебе вистачить лише на частину роботи а далі наступить ступор.

Більшість людей, які починають займатись музикою та вивчати інструмент дуже часто стикаються з таким феноменом - граючи певну композицію, вправу чи етюд, особливо на етапах розучування, у них теж відбуваються такого роду ступори, в особливості після того, як дистанція, на яку потрібно зіграти без помилок - збільшується. Людина починає грати все з початку і з початку, може витратити дуже багато свого часу але так і не зрозуміти у чому тут справа. А справа тут ось у чому: 

Існує дві причини для цього:

1) Фізіологічна

Як правило, це відбувається від недостатньої сили та витривалості м"язів, які приймають участь в процесі гри. Або ж, від їх недостатньої розігрітості (розігранності), яка повинна обов"язково мати місце перед кожною сесією занять. 

2) Ментальна

Людський мозок чомусь влаштований таким чином, що встигає опрацьовувати лише певну кількість інформації в одиницю часу. Вся інша інформація - або не сприймається, або ж заважає та заплутує, створює хаос. В результаті виникає ступор, людина губиться. 

Також велика увага в забігах на довгі дистанції приділяється концентрації уваги та правильному розподілу сил - увага має здатність губитись та розсіюватись у всіх людей, особливо коли вони деякий час відчувають що роблять щось правильно :). Але як тільки цей момент розслаблення наступив хоча б на долю секунди - людині без досвіду проблем не оминути, у найближчі декілька секунд вона зіб"ється/зіграє неправильні ноти/вилетить з темпу/і т.д.

Що робити?

При заняттях та освоєнні чергових труднощів не потрібно класти в тарілку більше, аніж зможеш з"їсти, інакше буде всім відомий результат. Те саме стосується і мозку - працювати із ним потрібно дрібними порціями, які найкраще та найшвидше засвоюються (про засвоєння матеріалу я ще розповідатиму у інших статтях) 

Лише розділивши велику задачу на декілька дрібних, і щоденно відпрацьовуючи дрібні задачі по окремості можна досягти результату швидше та з меншими зусиллями, аніж брати великий шматок інформації та грати його 25 годин на добу. 

Таким чином добре пропрацьовані та відточені малі частини інформації складаються в єдине ціле і потім сприймаються мозком як ОДИН шматок інформації, але вже підйомний і простий для нас. Необхідно пам"ятати що наш мозок - це ЦП нашого організму та йому простіше опрацьовувати одну задачу в момент часу, а не декілька. Залишається спочатку розбити велику і складну частину намалі; розібрати їх на найдрібніші деталі та зібрати назад, вже у єдину та просту для розуміння конструкцію.

Щодо фізіологічної частини - потрібно просто постійно тримати м"язи в тонусі, в готовності до технічних труднощів, які виникають. Якщо Ти готовий - нема сенсу готуватись.



Формула для вивчення БУДЬ ЯКИХ труднощів:

ВЕЛИКЕ І СКЛАДНЕ -> ДРІБНЕ І ПРОСТЕ х Час х Якісні Зусилля -> ВЕЛИКЕ І ПРОСТЕ.

Всім бажаю наснаги та успіху у заняттях!
Олександр.

неділя, 27 січня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #2 – Найкраща порада для успішності занять



Після багаторічного досвіду самостійних занять, занять з людьми та спостерігань над процесом занять інших викладачів з іншими людьми хочу поділитись НАЙКРАЩОЮ порадою, яку Ви коли-небудь зможете знайти.


Ця порада проста, надійна та може покращити Вашу гру в десятки та сотні разів.

Ця порада може застосовуватись незалежно від вашого віку, таланту, навичок чи віросповідання.

Ця порада більш ніж який небудь інший фактор має пряме відношення до успіху та прогресу саме на фортепіано. І з часом ті, хто рідко звертаються до нього роблять успіхів набагато менше, аніж ті, які застосовують та практикують його постійно.

Також, з мого досвіду, я можу сказати що учні, які застосовують цей метод ГАРАНТОВАНО перевершують тих, хто не застосовує або застосовує його час від часу та несистематично.

Ця техніка також використовується на протязі століть музикантами світової величини з великим успіхом.

Сьогодні я ділюсь з Вами цією порадою, перевіреною часом після стількох років випробування на великій кількості музикантів абсолютно безкоштовно, ВИ ГОТОВІ?
Секретна техніка та порада є наступною:

ЗАЙМАЙТЕСЬ!!! =)

PIANO SUCCESS POST #1 - Імпровізація на інструменті




Всім привіт!

Сьогодні стартує мій блог, у якому я буду ділитись знаннями та спостереженнями на тематику фортепіано та клавішних, зроблених з власних занять, занять зі своїми учнями та з музичної практики в цілому. Кожен, хто пов"язаний з цим зможе почерпнути цікаву та корисну перевірену часом інформацію для себе. 
Поїхали! :)

Сьогодні я хочу сказати декілька слів про один із важливих аспектів гри на фортепіано/клавішних чи музичному інструменті в цілому - імпровізацію.
Люди часто запитують мене - як навчитись імпровізувати та висловлювати свою думку за допомогою інструменту?  Як зробити так, щоб я міг вільно грати те, що звучить у мене в голові, а не лише те, що написано кимось у нотах чи просто відому мелодію із кінофільму, зіграну на слух.

Навчитись цьому не складніше ніж навчитись розмовляти рідною мовою чи готувати їжу з сирих продуктів та інгридієнтів. Музичні школи, училища,консерваторії пакують людей знаннями, але не дають конкретних інструкцій(рецептів) - як знайти застосування цим знанням при висловленні СВОЄЇ музичної думки. А люди все вчать і вчать нові твори, гами, акорди, арпеджіо, так і не знаходячи їм застосування окрім гри "чужого" матеріалу.
Виключення - лише ті люди, які не бояться пробувати та відходити від правил і консервативності. Ніхто із нас не розмовляв рідною мовою досконало з перших слів, як і ніхто досконало не готував свої перші страви на кухні. Всюди були помилки та спроби нових прийомів та застосування їх на щоденній практиці. Жодна людина в світі не може практикувати це за іншу людину, наскільки добре вона б не володіла цим сама. Лише вільно комбінуючи ті знання, які Ти здобув, неважливо з якого джерела - від вчителя, з книжки, з інтернету, з пісні чи концерту, Ти стаєш вільним, як дитина, зникає страх помилитись та зіграти щось не те. Ось чому зачасту люди, які не мають жодного поняття про теорію гри на фортепіано без жодних знань швидше роблять успіхи за тих, хто такі знання має та законсервував себе ними ж власноруч - вони НЕ БОЯТЬСЯ пробувати бо вони НІЧОГО не втрачають!
Відсутність страху до нового, боязні зробити помилку чи крок вліво/вправо - ось коли починається священний процес приготування музичної "страви" з інгридієнтів(знань), без цього процесу вони - лише сирі продукти в холодильнику, які хоч і непогані самі по собі, але потребують приготування, і у яких, між іншим - теж є термін придатності.