пʼятниця, 29 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #12 - ПРОСТА ПОРАДА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НОВИХ РЕЧЕЙ



У процесі заняття постає питання - коли наступає точка "вивченості" та ЯК вона наступає? Як цього досягти?

Організм - штука не проста, і при вивченні чогось як мінімум задіюються мозок, м"язева, короткотривала та довготривала пам"ять.

Все починається з того, що не реально охопити одразу велекий шматок інформації, його потрібно розбити на підйомні менші шматочки, про що можна почитати  у цій статті.
Ключ до вивчення - повільний темп. Під повільним темпом розуміється такий темп, у якому повністю контролюєш те, що робиш за інструментом та втримуєш увагу і концентрацію на високому рівні.
Далі у нас вступають в гру короткотривала та м"язева пам"ять - вони допомогають запам"ятати нам окремі частини інформації, для подальшої роботи під час сесії занять. Під час повільної та осмисленої роботи з високою увагою та концентрацією,  інформація потрохи відкладається у нашу довготривалу пам"ять.


Далі - простіше. Як тільки пройдений цей найважчий етап і інформація повністю відклалась у пам"ять - нам більше не потрібно думати про вивчений текст, аплікатуру, рухи пальців та рук, и залишається основне - робота над музикою.
Вся ця необхідна інформація вже лежить у нас, після чого ми вже можемо спокійно грати у своє задоволення, покращувати звучання, грати у багатьох варіаціях та як нам вздумається, і головне - отримувати кайф!

Деколи потрібно вчити певні речі, щоб потім забути та не думати про них.

ОІ.

пʼятниця, 15 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #11 - ЗАВЖДИ ВИКЛАДАЙТЕСЬ НА ПОВНУ




Завжди викладайтесь на повну! При заняттях, при вивченні нового матеріалу, при розігруванні, на концерті перед 20 000 людей і перед 20 людьми - завжди!

Люди, як правило, недооцінюють і не знають своїх максимальних можливостей, які завжди більші, аніж люди можуть собі уявити! І проявлятись це може в усіх сферах життя, усім відомі випадки коли у стресових ситуаціях, де під загрозою стоїть життя людини у неї відкриваються до того не розкриті можливості, про які вона навіть подумати не могла!

Суть у тому, що використовувати свій резерв сил та можливостей більш ефективно може кожен, для цього потрібно лише навчитись задіювати їх на щоденній практиці, а не лише у момент критичної стресової ситуації.

Насправді ціна за не викладання на 100 % висока - це втрата часу, який є безцінним. І зрозуміти це можна повністю лише тоді, коли Ти певним чином увіковічнив своє творіння - це може бути запис та опублікування своєї гри, концерт, конкурс піаністів і т.д. Після цього в людини яка змарнувала багато можливостей для занять та покращення навиків, лінувалась або знайшла ще купу причин чому їй не вдалось зробити виступ кращим аніж він вийшов (а зробити це можна завжди, якщо звісно не рахувати себе еталоном без потенціалу для розвитку) - у неї може наступити відчуття пригніченості та незадоволеності собою, відчуття втраченого часу та можливостей для розвитку, а це - одне з найгіршіх відчуттів для адекватної та тверезомислячої людини.



Тому, моя порада наступна - використовуйте кожну можливість та вільну хвилину для корисної справи та розвитку (роблячи речі, які на крок наближають до конкретної потрібної цілі), у випадку музикантів це - навчання чомусь новому на інструменті чи відточення вже вивченого матеріалу, прослуховування та аналіз музики, вивчення навиків запису та сучасних технологій,  без яких музику сьогодні важко уявити.

І оскільки займаючись ви ВЖЕ витрачаєте свої ресурси - час, енергію, креативність та можливо навіть кошти - вижимайте з цього часу 1000 % користі! Не працюйте в пів сили, ставте планку в 10 раз вищою від поставленої задачі та викладайтесь на повну при виконанні -  тоді Ви гарантовано будете знати що зробили все можливе і місця для жалю просто не залишиться! Після таких зусиль залишається лише гордість собою, самооцінка миттєво підіймається, і основне: чим кращі Ваші результати - тим більше Ви можете виконати, чим більше Ви виконуєте - тим кращі Ваші результати! :)

ОІ

субота, 9 березня 2013 р.

PIANO SUCCESS POST #10 - Чому так важливо слухати себе зі сторони?





Всім привіт!!


Сьогодні ми поговоримо про те, як важливо навчитись дивитись на себе зі сторони та яку практичну користь це може дати.

Коли людина знаходиться в самому розпалі гри, особливо якщо вона не дуже досвічена, часто трапляється так, що вона грає і не помічає своїх помилок, вважаючи що на виході все звучить дуже навіть непогано. Насправді - зачасту це не так, і щоб у цьому переконатись достатньо зробити доволі просту річ - записати себе на диктофон чи відеокамеру та простежити збоку за своїм виконанням.

Ось тут всі помилки і стануть явними, диктофон - створіння надзвичайно чесне та непідкупне!)
Багато моментів які, здавалось би, були зіграні ідеально - зараз звучать не настількі привабливо.
І в цьому плюс! Це - найшвидший та найкращій спосіб прогресувати швидше, оскільки свою гру можна одразу грамотно оцініти зі сторони, видмітити усі проблемні місця та виправити їх!




Оскільки я переконаний, що мета кожної людини яка займається на музичному інструменті - навчитись грати у найкоротший термін - потрібно не боятись почути себе та свої помилки зі сторони та докласти зусиль, аби виправити їх - це і буде запорукою успішного прогресування!
Також у цьому процесі значною мірою може допомогти інструктор з гри на інструменті, вказавши на що конкретно потрібно звертати увагу та які найтиповіші помилки зустрічаються у роботі.

Чекатиму на Ваші відгуки стосовно прочитаного, думки та побажання, які Ви можете надсилати на мій e-mail - olexandr.ignatov@gmail.com або на мої офіційні сторінки в соц-мережах.

OI.