.jpg)
Всім привіт!
Сьогодні стартує мій блог, у якому я буду ділитись знаннями та спостереженнями на тематику фортепіано та клавішних, зроблених з власних занять, занять зі своїми учнями та з музичної практики в цілому. Кожен, хто пов"язаний з цим зможе почерпнути цікаву та корисну перевірену часом інформацію для себе.
Поїхали! :)
Сьогодні я хочу сказати декілька слів про один із
важливих аспектів гри на фортепіано/клавішних чи музичному інструменті в цілому
- імпровізацію.
Люди часто запитують мене - як навчитись
імпровізувати та висловлювати свою думку за допомогою інструменту? Як зробити так, щоб я міг вільно грати те, що
звучить у мене в голові, а не лише те, що написано кимось у нотах чи просто
відому мелодію із кінофільму, зіграну на слух.
Навчитись цьому не складніше ніж навчитись розмовляти
рідною мовою чи готувати їжу з сирих продуктів та інгридієнтів. Музичні школи,
училища,консерваторії пакують людей знаннями, але не дають конкретних
інструкцій(рецептів) - як знайти застосування цим знанням при висловленні СВОЄЇ
музичної думки. А люди все вчать і вчать нові твори, гами, акорди, арпеджіо,
так і не знаходячи їм застосування окрім гри "чужого" матеріалу.
Виключення - лише ті люди, які не бояться
пробувати та відходити від правил і консервативності. Ніхто із нас не розмовляв
рідною мовою досконало з перших слів, як і ніхто досконало не готував свої
перші страви на кухні. Всюди були помилки та спроби нових прийомів та
застосування їх на щоденній практиці. Жодна людина в світі не може практикувати
це за іншу людину, наскільки добре вона б не володіла цим сама. Лише вільно
комбінуючи ті знання, які Ти здобув, неважливо з якого джерела - від вчителя, з
книжки, з інтернету, з пісні чи концерту, Ти стаєш вільним, як дитина, зникає
страх помилитись та зіграти щось не те. Ось чому зачасту люди, які не мають
жодного поняття про теорію гри на фортепіано без жодних знань швидше роблять
успіхи за тих, хто такі знання має та законсервував себе ними ж власноруч -
вони НЕ БОЯТЬСЯ пробувати бо вони НІЧОГО не втрачають!
Відсутність страху до нового, боязні зробити
помилку чи крок вліво/вправо - ось коли починається священний процес
приготування музичної "страви" з інгридієнтів(знань), без цього
процесу вони - лише сирі продукти в холодильнику, які хоч і непогані самі по
собі, але потребують приготування, і у яких, між іншим - теж є термін
придатності.
Дуже натхненна стаття!
ВідповістиВидалитиХочу додати, що є ще й третя катерогія людей, які по-перше, нічого не знають із теорії, і по-друге, бояться щось пробувати, не довіряючи свому слухові. Такі мабуть безнадійні ))
Мені здається, що це дуже важливо, навчитись висловлювати саме свої музичні їдеї, а не просто копіювати когось чи щось. І це основний недолік класичного музичного виховання, коли учнів не питають, що саме вони б хотіли сказати. Небагато є матеріалу, який би саме на цьому акцентував увагу. Дякую за пост!