PIANO SUCCESS POST #5 – ЯК ПРОГРЕСУВАТИ ТА НЕ СТОЯТИ НА МІСЦІ

МІЙ ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

ЗАПИСАТИСЬ ДО МЕНЕ НА НАВЧАННЯ

Всім привіт!

Сьогодні хочу поділитись з Вами одним з найважливіших принципів, без якого прогресування у  БУДЬ ЧОМУ, в тому числі і в грі на інструменті не можливе.

Усім подобається грати на музичному інструменті, і це факт. Якщо Тобі не подобається - Ти просто не вмієш цього робити і варіанти у Тебе два : краще навчись це робити і Тобі почне подобатись, або не кажи що Тобі не подобається, бо Ти просто цього не вмієш. Це як говорити що Тобі не подобається кататись на велосипеді, навіть не навчившись кататись :)

І тут постає питання - коли людина вирішує зайнятись грою на інструменті, вона, звісно хоче бачити результат. Припустимо, що вона свідомо знає, аби добитись успіху на інструменті потрібна важка праця та велика кількість якісних зусиль, і людина, як це не дивно - хоче бачити результат цих зусиль якомога швидше. Якщо Ти важко працюєш але не бачиш результату, досить складно працювати ще важче, погодьтесь. Але потрібно усвідомлювати, що навчання - це річ довготривала, якщо звісно Ти не хочеш вивчити "Бумер" однією рукою і заявляти що Ти навчився грати на фортепіано.

Як швидко Ти досягнеш успіху залежить лише від Тебе та того ЯК Ти проводиш свої самостійні заняття. Фокус у тому, що аби досягти успіху, тут прийдеться робити те, чого робити не дуже хочеш: а саме грати те, чого ти НЕ ЗНАЄШ! По мірі того, як людина прогресує, у неї з"являються речі які вона ЗНАЄ, і які вона хоче грати, бо це вже не складно і вона отримує від цього певне задоволення. Але таким чином людина і попадає в  свого роду петлю, в якій обривається доступ до поступлення нової інформації і безкінечно ганяється по колу стара і вже вивчена інформація, з якою працювати КОМФОРТНО. Результат - людина перестає черпати нові знання та "вариться у власному соку", до пори до часу. Потім їй це набридає і вона або починає вчити щось нове далі (втративши багато часу), або закидає своє навчання, так нічого толком і не навчившись, звинувачуючи обставини, викладача, інших людей, час, відсутність коштів для вкладення в себе, навчання у вузі, свою собаку, і кого завгодно. Це - вірний шлях В НІКУДИ.

А тепер я скажу, яким шляхом потрібно іти та як себе налаштувати, щоб гарантовано досягти результатів: шлях успіху це шлях воїна, кожного дня Ти повинен завоювувати новий шматочок інформації, отримувати нові знання та нові території, тим самим вдосконалюючи себе, свої вміння і знання, так і свої моральні якості - самодисципліну, відданість своїй цілі, навики роботи на результат. Якщо Ти за день не дізнався хоч краплини нової інформації - вивчив нову ноту, новий акорд, нову цікаву структуру або не розівчив нову пісню - таке заняття не можна рахувати надзвичайно ефективним. Підкорюючи гори, необхідно брати одну висоту за раз, докладаючи всіх необхідних зусиль, не потрібно намагатись охопити одразу усе. А за нею другу, третю і т.д., зупиняючись лише на мить, щоб подивитись на підкорені висоти та одразу переходити до нових звершень, не гаючи часу. Час вчитись, а не спочивати на сумнівних лаврах!

Отже, даю прості принпипи та прийоми, які допожуть у прогресуванні:

1) Вчити кожен день щось нове (нехай це навіть буде чимось невеликим і незначним)
2) Працювати над тим, чого НЕ знаєш, а не над тим що знаєш. Те, що знаєш - вдосконалювати.
3) Брати одну висоту за раз та відпрацьовувати її в повільному темпі, не гнатись за швидкістю (принаймі на початках :) - результат себе виправдає.
4) Мати терпіння. Результати отримує той, хто багато займається не розраховуючи одразу побачити результат. Стань фанатом своєї справи, ентузіастом, дізнавайся все що можеш про свій інструмент та задавай правильні питання. Результат проявиться сам.

На цьому все. Сподіваюсь комусь із Вас ці поради стануть у нагоді та пришвидшать прогрес!

Успіхів,
Олександр

PIANO SUCCESS #4: 10 схожостей – заняття на фортепіано та спорт

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

ЗАПИСАТИСЬ НА НАВЧАННЯ

1) Не існує ЖОДНИХ швидких вартих уваги результатів. В принципі.

2) Велика кількість повторів обов»язкова.

3) Неправильний підхід означає роки мук та впусту витраченого часу та грошей.

4) Краще всього, щоб кожне заняття та аспекти, які на ньому відпрацьовуються були сплановані зарання. Як з інструктором, так і самостійні.

5) Хвастощі шкідливі для реального прогресу. Потрібно бути чесним з самим собою, в першу чергу, бачити та виправляти свої помилки та недоліки. А вони будуть. Завжди.

6) Більше часу проводиться в роздумах, розмовах та очікуванні, аніж в роботі. Результат теж поспішати на зустріч не буде.

7) Необхідна сильна мотивація для занять і шукати її в першу чергу потрібно у собі. Якщо у Тебе її немає, можливо Ти просто недостатньо цього хочеш?

8) Якщо Ти надієшся на швидкий результат – читай пункт 1

9) Якщо Ти надієшся на те що витрачатимеш пару хвилин в день на заняття та будеш крутим – читай пункт 2.

10) Час помножений на вартісні зусилля ОБОВ"ЯЗКОВО оборнеться вартісним результатом. Завжди.

PIANO SUCCESS POST #3 - ЯК ЗРОБИТИ СКЛАДНЕ ПРОСТИМ

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

ЗАПИСАТИСЬ НА НАВЧАННЯ

Сьогодні хочу поговорити про забіг на довгі дистанції у музиці. Хто робив їх у реальному житті у спорті, той знає, що провести забіг на довгу дистанцію можна лише після тривалої та систематичної підготовки. Якщо вона відсутня - Тебе вистачить лише на частину роботи а далі наступить ступор.

Більшість людей, які починають займатись музикою та вивчати інструмент дуже часто стикаються з таким феноменом - граючи певну композицію, вправу чи етюд, особливо на етапах розучування, у них теж відбуваються такого роду ступори, в особливості після того, як дистанція, на яку потрібно зіграти без помилок - збільшується. Людина починає грати все з початку і з початку, може витратити дуже багато свого часу але так і не зрозуміти у чому тут справа. А справа тут ось у чому: 

Існує дві причини для цього:

1) Фізіологічна

Як правило, це відбувається від недостатньої сили та витривалості м"язів, які приймають участь в процесі гри. Або ж, від їх недостатньої розігрітості (розігранності), яка повинна обов"язково мати місце перед кожною сесією занять. 

2) Ментальна

Людський мозок чомусь влаштований таким чином, що встигає опрацьовувати лише певну кількість інформації в одиницю часу. Вся інша інформація - або не сприймається, або ж заважає та заплутує, створює хаос. В результаті виникає ступор, людина губиться. 

Також велика увага в забігах на довгі дистанції приділяється концентрації уваги та правильному розподілу сил - увага має здатність губитись та розсіюватись у всіх людей, особливо коли вони деякий час відчувають що роблять щось правильно :). Але як тільки цей момент розслаблення наступив хоча б на долю секунди - людині без досвіду проблем не оминути, у найближчі декілька секунд вона зіб"ється/зіграє неправильні ноти/вилетить з темпу/і т.д.

Що робити?

При заняттях та освоєнні чергових труднощів не потрібно класти в тарілку більше, аніж зможеш з"їсти, інакше буде всім відомий результат. Те саме стосується і мозку - працювати із ним потрібно дрібними порціями, які найкраще та найшвидше засвоюються (про засвоєння матеріалу я ще розповідатиму у інших статтях) 

Лише розділивши велику задачу на декілька дрібних, і щоденно відпрацьовуючи дрібні задачі по окремості можна досягти результату швидше та з меншими зусиллями, аніж брати великий шматок інформації та грати його 25 годин на добу. 

Таким чином добре пропрацьовані та відточені малі частини інформації складаються в єдине ціле і потім сприймаються мозком як ОДИН шматок інформації, але вже підйомний і простий для нас. Необхідно пам"ятати що наш мозок - це ЦП нашого організму та йому простіше опрацьовувати одну задачу в момент часу, а не декілька. Залишається спочатку розбити велику і складну частину намалі; розібрати їх на найдрібніші деталі та зібрати назад, вже у єдину та просту для розуміння конструкцію.

Щодо фізіологічної частини - потрібно просто постійно тримати м"язи в тонусі, в готовності до технічних труднощів, які виникають. Якщо Ти готовий - нема сенсу готуватись.

Формула для вивчення БУДЬ ЯКИХ труднощів:

ВЕЛИКЕ І СКЛАДНЕ -> ДРІБНЕ І ПРОСТЕ х Час х Якісні Зусилля -> ВЕЛИКЕ І ПРОСТЕ.

Всім бажаю наснаги та успіху у заняттях!

Олександр.

PIANO SUCCESS POST #2 – Найкраща порада для успішності занять

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

ЗАПИСАТИСЬ НА НАВЧАННЯ

Після багаторічного досвіду самостійних занять, занять з людьми та спостерігань над процесом занять інших викладачів з іншими людьми хочу поділитись НАЙКРАЩОЮ порадою, яку Ви коли-небудь зможете знайти.

Ця порада проста, надійна та може покращити Вашу гру в десятки та сотні разів.

Ця порада може застосовуватись незалежно від вашого віку, таланту, навичок чи віросповідання.

Ця порада більш ніж який небудь інший фактор має пряме відношення до успіху та прогресу саме на фортепіано. І з часом ті, хто рідко звертаються до нього роблять успіхів набагато менше, аніж ті, які застосовують та практикують його постійно.

Також, з мого досвіду, я можу сказати що учні, які застосовують цей метод ГАРАНТОВАНО перевершують тих, хто не застосовує або застосовує його час від часу та несистематично.

Ця техніка також використовується на протязі століть музикантами світової величини з великим успіхом.

Сьогодні я ділюсь з Вами цією порадою, перевіреною часом після стількох років випробування на великій кількості музикантів абсолютно безкоштовно, ВИ ГОТОВІ?

Секретна техніка та порада є наступною:

ЗАЙМАЙТЕСЬ!!! =)

PIANO SUCCESS POST #1 - Імпровізація на інструменті

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

ЗАПИСАТИСЬ НА НАВЧАННЯ

Всім привіт!

Сьогодні стартує мій блог, у якому я буду ділитись знаннями та спостереженнями на тематику фортепіано та клавішних, зроблених з власних занять, занять зі своїми учнями та з музичної практики в цілому. Кожен, хто пов"язаний з цим зможе почерпнути цікаву та корисну перевірену часом інформацію для себе. 

Поїхали! :)

Сьогодні я хочу сказати декілька слів про один із важливих аспектів гри на фортепіано/клавішних чи музичному інструменті в цілому - імпровізацію.

Люди часто запитують мене - як навчитись імпровізувати та висловлювати свою думку за допомогою інструменту?  Як зробити так, щоб я міг вільно грати те, що звучить у мене в голові, а не лише те, що написано кимось у нотах чи просто відому мелодію із кінофільму, зіграну на слух.

Навчитись цьому не складніше ніж навчитись розмовляти рідною мовою чи готувати їжу з сирих продуктів та інгридієнтів. Музичні школи, училища,консерваторії пакують людей знаннями, але не дають конкретних інструкцій(рецептів) - як знайти застосування цим знанням при висловленні СВОЄЇ музичної думки. А люди все вчать і вчать нові твори, гами, акорди, арпеджіо, так і не знаходячи їм застосування окрім гри "чужого" матеріалу.

Виключення - лише ті люди, які не бояться пробувати та відходити від правил і консервативності. Ніхто із нас не розмовляв рідною мовою досконало з перших слів, як і ніхто досконало не готував свої перші страви на кухні. Всюди були помилки та спроби нових прийомів та застосування їх на щоденній практиці. Жодна людина в світі не може практикувати це за іншу людину, наскільки добре вона б не володіла цим сама. Лише вільно комбінуючи ті знання, які Ти здобув, неважливо з якого джерела - від вчителя, з книжки, з інтернету, з пісні чи концерту, Ти стаєш вільним, як дитина, зникає страх помилитись та зіграти щось не те. Ось чому зачасту люди, які не мають жодного поняття про теорію гри на фортепіано без жодних знань швидше роблять успіхи за тих, хто такі знання має та законсервував себе ними ж власноруч - вони НЕ БОЯТЬСЯ пробувати бо вони НІЧОГО не втрачають!

Відсутність страху до нового, боязні зробити помилку чи крок вліво/вправо - ось коли починається священний процес приготування музичної "страви" з інгридієнтів(знань), без цього процесу вони - лише сирі продукти в холодильнику, які хоч і непогані самі по собі, але потребують приготування, і у яких, між іншим - теж є термін придатності.